- вивершувати
- —————————————————————————————виве́ршуватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
вивершувати — ую, уєш, недок., ви/вершити, шу, шиш, док., перех. 1) Робити верх на будівлі, скирті і т. ін. 2) Наповнювати що небудь вище країв, із верхом. 3) Закінчувати що небудь будувати, створювати; закінчувати якусь роботу, дію і т. ін. || Бути… … Український тлумачний словник
вивершити — див. вивершувати … Український тлумачний словник
вивершуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до вивершувати … Український тлумачний словник
вивершування — я, с. Дія за знач. вивершувати … Український тлумачний словник
вивершуватися — ується, недок., ви/вершитися, иться, док. 1) Покриватися верхом. 2) Наповнюватися вище країв. 3) Закінчуватися (про будівництво, яку небудь роботу, дію і т. ін.). 4) тільки недок. Пас. до вивершувати … Український тлумачний словник
завершувати — ую, уєш, недок., заверши/ти, шу/, ши/ш, док., перех. 1) Доводити виконання, здійснення чого небудь до остаточного кінця, закінчення; закінчувати. 2) Робити, викладати верх на чому небудь; вивершувати. 3) перен. Бути в кінці чого небудь … Український тлумачний словник
закінчувати — закінчити (доводити що н. до кінця, до завершення), кінчати, кінчити, скінчати, скінчити, покінчити, докінчувати, докінчити, завершувати, завершити, довершувати, довершити, вивершувати, вивершити, повершити, порішити; викінчувати, викінчити… … Словник синонімів української мови